ПРАГНУЩИЙ, А, Е.
Прагнущий, а, е. Жаждущій. Був єм прагнущий, — не напоєлисте мене. Гн. II. 81.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 401.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПРАГНЮЧИЙ, А, Е. →← ПРАГНУТИ, НУ, НЕШ,